Вивих суглоба – що це?

Основні види вивихів

Класифікують вивихи по їх ступеня зміщення і походженням.

Якщо брати в розрахунок ступінь зміщення, то вивихи бувають повними, при яких відбувається повне розбіжність решт суглобів, і неповними, або підвивихи, коли суглобові поверхні можуть ще стикатися між собою.

Під визначення вивихнутого суглоба потрапляє той, який розташований далі від тулуба людини. Але в ситуації з хребцями вивихнутим буде вважатися той, що зверху. Визначення заднього або переднього вивиху підходить в разі травми плеча і ключиці.

Вивихи можуть розділятися і на вроджені та набуті. Перші є наслідком порушення внутрішньоутробного розвитку. Найпоширенішою патологією в цьому випадку може виступати дисплазія. До набутих видам вивиху відносять наслідки від таких захворювань, як артрит, остеомієліт, артроз і поліомієліт.

Розрізняють вивихи і за формою: відкриті і закриті. При закритих вивихах не відбувається розрив шкірного покриву і м’яких тканин, що знаходяться над суглобом. При вивиху в суглобі відкритого виду утворюється рана. Якщо при цьому ще й сталося пошкодження кісток, сухожиль, судин і нервів, то ситуація значно ускладнюється.

Є таке поняття, як звичний вивих. Відбувається він через неефективність лікування попереднього вивиху. Тоді навіть при незначному впливі на суглоб він знову виходить зі свого колишнього місця.

Патологічним вивихом називають стан при тазостегнових і плечових травмах, на тлі патологічного руйнівного процесу суглобової поверхні. У разі якщо вивих супроводжується парезом або паралічем, його називають паралітичний.

У тілі людини є суглоби, які в більшій мірі схильні до вивихів:

• шия;
• плечовий і тазостегновий суглоби;
• ноги;
• голеностоп;
• кісточка.

Крім того, бувають і травми:

• пальців;
• ліктів;
• стегон;
• рук;
• щелепи;
• ключиці.

Травматичні вивихи можуть трапитися з людиною на будь-якому відрізку його життя, як в ранньому дитинстві, так і в глибокій старості.

Цілісність кістки, точніше суглоба, при вивиху порушується, що призводить до неможливості його функціональності. Погіршити стан може пошкодження зв’язок і розрив суглобової капсули. Також може бути ще пошкодження нервових вузлів і кровоносних артерій. Вивихи з подібними супутніми станами вимагають обов’язкового звернення за допомогою до фахівців.

Отримати травматичний вивих можна при падінні і сильному ударі. Подібнимстанам більшою ймовірності схильні спортсмени, що займаються контактними видами спорту: хокеїсти, футболісти, гандболісти та ін.

симптоми вивиху

В цілому ознаки вивиху будуть залежати від його виду. У тому випадку якщо у хворого спостерігається вроджений вивих тазостегнового суглоба, то у нього буде специфічна хода, несиметричні сідничні складки, різні довжини ніг, кульгавість. При двосторонньому хода буде нагадувати "качину", з перепадом на одну, а потім на іншу сторону.

При вивиху симптоми в основному такі:

• почервоніння пошкодженого місця;
• больовий синдром, який посилюється при русі;
• помітна деформація;
• значний набряк в ураженій області;
• підвищення температури тіла;
• порушення рухової функції.

причини вивихів

Ними найчастіше є травми і деструктивні процеси, такі як артрит, артроз, остеомієліт, поліомієліт, туберкульоз.

До причин відносять і непрямі травми, при цьому вони трапляються при травмуванні віддаленій області місця пошкодження. Так, при падінні на витягнуту руку і кисть вивихнутим може бути суглоб плеча. Різкий рух, що перевищує область рухливості суглоба, також може привести до його травмування. А ось при прямому травмуванні суглобів їх вивих трапляється гранично рідко.

Що робити при вивиху: перша допомога, діагностика та лікування

Вивих не можна вилікувати самостійно. Завжди слід звертатися за допомогою до медичного персоналу.

Постраждалій людині, при наявності характерних симптомів при вивиху, слід забезпечити фіксацію суглоба, щоб перешкодити його руху. Для цих цілей використовують спеціальні медичні шини або ж відповідні засоби.

Якщо вивих суглоба відкритої форми, то пошкоджені ділянки шкіри слід обробити перекисом водню. На ті ділянки, де немає відкритих ран, необхідно покласти холодні компреси для зниження набряклості потерпілого ділянки.

Для зняття больового шоку рекомендується прийняти потерпілому болезаспокійливе. Наступні дії повинні бути спрямовані на отримання кваліфікованої медичної допомоги, тобто потрібно викликати бригаду лікарів або ж транспортувати потерпілого до медичного закладу. За допомогою лікарів потрібно звернутися не пізніше 3 годин після отримання травми.

За умови отримання травми в верхній частині тіла потерпілого можна транспортувати в сидячому положенні. При травмі в нижній частині тулуба хворого доставляють в лікарню тільки в положенні лежачи.

Діагностування хворого місця проводиться травматологом або хірургом методом пальпації. У разі необхідності медик призначить додаткове обстеження – рентгенографію. На знімку буде видно місце і ступінь пошкодження.

Якщо діагностували вивих, лікування має на увазі вправлення суглоба на колишнє місце і повернення його в звичний стан. При необхідності призначається місцева або загальна анестезія, при цьому вид наркозу буде залежати від складності та місця пошкодження.

Вправлення суглоба повинен займатися тільки досвідчений медик. Сам процес відбувається обережно, без зайвих, різких рухів. Під час вправляння суглоба він стає на місце, і лунає характерний звук.

Іноді слід вдатися до масажу, курсу лікувальної гімнастики або голковколювання.

При патологічних вивихах виникає необхідність в хірургічному втручанні.

Якщо ж вивих стався внаслідок захворювання, його слід вилікувати.

Для повного відновлення після травми потрібно приблизно один місяць. Протягом цього часу на ушкоджений суглоб має припадати менше навантаження.

додаткові моменти

Лікування вроджених вивихів відбувається інакше. Терапія повинна початися в ранньому віці малюка, до двох років. Інакше дитині необхідно буде накладати шини, може знадобитися ортопедичне взуття або операція.

У разі якщо при травмі накладалася гіпсова пов’язка, після її видалення потрібно буде поступово повертати рухову здатність суглоба. Реабілітаційні заходи включатимуть в себе лікувальну фізкультуру, плавання, піші прогулянки та інші заходи, що підвищують імунітет і розвиваючі суглоби.

Профілактичними заходами можна вважати дбайливе ставлення до свого здоров’я та дотримання заходів безпеки. Не слід усвідомлено піддавати свій організм небезпеки травмування.

Падіння, небезпечні види спорту, екстремальні захоплення можуть стати причинами вивихів. Для того щоб не травмувати суглоби в результаті різких рухів, рекомендується виконувати спортивні вправи, спрямовані на розтяжку м’язів і надання еластичності зв’язкам. А правильне харчування буде сприяти насиченню тканин суглобів необхідними речовинами.