Де заробити 100 тис. гривень на місяць?

В інфографіку – дані Росстату про величину середньої зарплати в регіонах і в різних галузях. Інформацію про окладах конкретних фахівців можна знайти в агентствах з пошуку роботи. На Superjob одна з кращих вакансій квітня – позиція директора департаменту реєстрації лікарських засобів фармкомпанії в Москві з зарплатою 300 тис. Руб. у місяць. У Санкт-Петербурзі на такий заробіток може розраховувати фінансовий директор великої роздрібної компанії. У Владивостоку 200 тис. Руб. готові платити бізнес-асистенту зі знанням англійської, досвід роботи не потрібно.

У регіонах кращими вважаються пропозиції від 100 тис. Руб. у місяць. У Нижньому Новгороді, Новосибірську й Омську стільки пропонують програмістам, в Краснодарі – стоматолога-ортодонта, в Єкатеринбурзі – головному інженерові.

За даними компанії Intercom, в 2016 р найшвидше зростали зарплати у юристів, маркетологів, фахівців в області інформаційних технологій (IT) і робітників. Абсолютні лідери – електромонтери. Їх середні заробітки збільшилися за рік на 45% – з 36,4 тис. До 52,7 тис. Руб. А згідно з дослідженням HeadHunter, найбільше зростання – у сферах управління IT-продуктами і у робочих, зайнятих у виробництві будматеріалів.

Чому платять по-різному?

«Величина зарплат залежить від галузевої структури в регіоні, – пояснює науковий керівник Всеросійського центру рівня життя, головний науковий співробітник РЕУ ім. Плеханова В’ячеслав Бобков. – Там, де переважає видобувна промисловість, високі заробітки. Тому в лідерах Ямало-Ненецький і Ханти-Мансійський округу. Це можна пояснити. А ось величезний розрив зарплат по галузях ненормальний. Чи не повинен фахівець однакової кваліфікації та рівня підготовки в легкій промисловості отримувати в 10 разів менше, чим його колега в паливно-енергетичному комплексі. Причин ситуації, що склалася кілька. По-перше, у нас величезні розриви в зарплатах на рівні організацій: заробітки топ-менеджерів можуть бути вище в десятки разів, чим у рядових фахівців. У бюджетних установах держава цю різницю контролює: встановив планку. На комерційних підприємствах – немає. Хоча за кордоном таке держрегулювання є. Наприклад, в Японії зарплата будь-якого керівника не може бути вище зарплати співробітників більш чим в 8 разів. По-друге, розриви пояснюються монопольним становищем деяких галузей. Наприклад, дуже високі зарплати у табачників. По-третє, у нас дуже низький мінімальний розмір оплати праці, який дозволяє на законних підставах встановлювати заробіток нижчий за прожитковий мінімум ».